-
1 recognitory
adj1) який визнає2) який підтверджує (одержання чогось)* * *a1) який визнає, який виражає визнання -
2 non-egoistical
adj філос.1) об'єктивний; об'єктивно існуючий2) що визнає об'єктивну дійсність (існування зовнішнього світу)* * *a; філос.1) об'єктивний; який знаходиться за межами суб'єкта; об'єктивно існуючий2) який визнає об'єктивну дійсність, існування зовнішнього світу -
3 sacerdotal
adj книжн.1) священницький; жрецький2) що визнає божественність влади духівництва (духовенства)* * *aсвященників; жрецький; який визнає владу духовенства -
4 recognitory
-
5 non-egoistical
a; філос.1) об'єктивний; який знаходиться за межами суб'єкта; об'єктивно існуючий2) який визнає об'єктивну дійсність, існування зовнішнього світу -
6 avowant
відповідач ( у позові про відновлення порушеного володіння), який визнає факт захоплення чужого майна і намагається виправдати таке захоплення; особа, яка формально наводить докази на вилучення з постанови суду про виключення доказів як неприпустимих -
7 defendant pleading guilty
відповідач (обвинувачений, підсудний), який визнає себе виннимEnglish-Ukrainian law dictionary > defendant pleading guilty
-
8 good in law
законний; юридично обґрунтований ( або правильний); який визнається в судах -
9 recognizing
-
10 avowant
n; юр.відповідач ( у позові про відновлення порушеного володіння), який визнає факт захоплення чужого майна е намагається виправдати це захоплення -
11 avowant
n; юр.відповідач ( у позові про відновлення порушеного володіння), який визнає факт захоплення чужого майна е намагається виправдати це захоплення -
12 sacerdotal
aсвященників; жрецький; який визнає владу духовенства -
13 revocatory
який анулює (скасовує, визнає нечинним) -
14 nonconformist
1. n1) (N.) церк. сектант, розкольник; дисидент; нонконформіст2) оригінал; інакомислячий; інаковіруючий; бунтар2. adj1) (N.) сектантський, розкольницький; дисидентськийN. ministers — пастори-дисиденти
2) оригінальний; що не визнає традицій; бунтарський* * *I n1) цepк. ( Nonconformist) дисидент; сектант, розкольник; нонконформіст2) нонконформіст; фрондер; оригінал; інакомислячий, інаковіруючий; бунтарII a1) цepк. ( Nonconformist) дисидентський; сектантський, розкольницький2) який не визнає традицій; оригінальний; фрондерський; бунтарський -
15 apologetic
adj1) що вибачається; вибачливий, перепрошуючий2) примирливий3) захисний, виправдовуючий, апологетичний* * *a1) який просить вибачення; який відчуває, визнає свою провину; який виправдовується2) примирливий3) захисний, виправдувальний; апологетичний (звич. про трактат, виступ) -
16 lawless
adj1) незаконний, беззаконний; неправомірний2) непокірний; який не підкоряється законам; невгамовний* * *[`lxːlis]a1) беззаконний; незаконний; неправомірний2) який не підкоряється законам; який не визнає влади3) непокірливий -
17 mute
1. n1) німий2) театр. статист3) фон. німа (важка для вимови) літера4) муз. сурдинка5) підсудний, який не відповідає на запитання суду2. adj1) німий2) мовчазнийmute as a fish — німий, як риба
3) фон. німий, що не вимовляється (пролітеру)3. v1) муз. надівати сурдинку2) розм. бруднитися (про птахів)* * *I [mjuːt] n1) німий, німа людина2) миcт. статист3) лiнгв. німий голосний або приголосний4) юp. мовчання підсудного у відповідь на питання суду, чи визнає він себе винним5) icт. найманий учасник похоронної процесіїII [mjuːt] a1) німий2) безмовний, мовчазний; миcл. який не подає голосу ( про собаку); кiнo німий, без звуку3) гpaм. німий; який не вимовляється ( про букву)III [mjuːt] n; муз.сурдина, сурдинкаIV [mjuːt] v; муз.вставляти сурдин(к)у -
18 apologetic
a1) який просить вибачення; який відчуває, визнає свою провину; який виправдовується2) примирливий3) захисний, виправдувальний; апологетичний (звич. про трактат, виступ) -
19 lawless
[`lxːlis]a1) беззаконний; незаконний; неправомірний2) який не підкоряється законам; який не визнає влади3) непокірливий -
20 mute
I [mjuːt] n1) німий, німа людина2) миcт. статист3) лiнгв. німий голосний або приголосний4) юp. мовчання підсудного у відповідь на питання суду, чи визнає він себе винним5) icт. найманий учасник похоронної процесіїII [mjuːt] a1) німий2) безмовний, мовчазний; миcл. який не подає голосу ( про собаку); кiнo німий, без звуку3) гpaм. німий; який не вимовляється ( про букву)III [mjuːt] n; муз.сурдина, сурдинкаIV [mjuːt] v; муз.вставляти сурдин(к)у
- 1
- 2
См. также в других словарях:
невірний — а, е. 1) Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким небудь; який порушує вірність; зрадливий. 2) Який викликає сумнів, недовір я; обманливий, ненадійний. || Небезпечний, непевний. || Нечесний. 3) Слабий, тьмяний, миготливий. 4) розм. Не… … Український тлумачний словник
модус — у, ч. 1) лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної та кількісної характеристик посилок. 2) філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. 3) Вид, прояв, різновидність, норма. •• Мо/дус… … Український тлумачний словник
об'єктивний — I а, е. 1) Який існує поза людською свідомістю і незалежно від неї; незалежний від волі, бажань людини; прот. суб єктивний. Об єктивна істина. Об єктивний світ. •• Об єкти/вна реа/льність найбільш загальне визначення світу, природи, буття. Об… … Український тлумачний словник
віротерпимий — а, е. Який визнає право вільного сповідування будь якої релігії … Український тлумачний словник
попівці — ів, мн. Напрям у старообрядництві, який визнає духівництво та церковну ієрархію … Український тлумачний словник
сенсуалізм — у, ч. Напрямок у філософії, який визнає відчуття єдиним джерелом пізнання … Український тлумачний словник
сунізм — у, ч. Основний напрям в ісламі, який визнає Суну поряд із Кораном обов язковим джерелом віри … Український тлумачний словник
старий — а/, е/. 1) Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. стари/й, ро/го, ч.; стара/, ро/ї, ж.; старе/, ро/го, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі/, ри/х, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) … Український тлумачний словник
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
невіруючий — I а, е. Який заперечує релігію, не визнає існування Бога. Невіруюча людина. II ого, ч. Людина, яка не визнає існування Бога; атеїст … Український тлумачний словник
подвійний — а, е. 1) Який складається з двох однорідних або подібних частин, предметів. Подвійне підборіддя. •• Подві/йне заплі/днення статевий процес у покритонасінних рослин. Подві/йні зо/рі пари зірок, що обертаються навколо спільного центру мас. 2) Який… … Український тлумачний словник
